Сын думает о смерти

7 років.Хлопчик.По темпераменту типовий холерик. Малює смерть,розмовляє про смерть,вночі прокинулась,бо кричав:" Мама,я хочу померти"...написав щось подібне до прощального листа в якому написано: "Захар скоро зникне,його скоро не буде." малює переважно синім,червоним,чорним у поєднанні...Дуже хотів у школу...Йшов у 1клас уже вмів читати і писати,був відмінником...через 2 місяці спустився на найнижчий рівень...втратив бажання вчитися...Вчительку дуже боїться,хоча педагог вона хороший...Відчуває велику потребу в друзях...Розмовляє з іграшкою їжачком,розповідає йому все,що може,навчає його читати,писати,бо по-іншому ніяк не хоче виконувати домашнє завдання.Замість їжака має зміненим голосом розмовляти мама,тобто я...Виховується у сім"ї матеріально забезпеченій,морально і психічно здоровій,яка не зловживає алкоголем і не куримо...час виділяємо регулярно...казки наніч...ігри разом...мультфільми фільтруємо...Розумово дуже розвинутий,на років10-12,шкільний психолог каже, що має абстрактне і дуже неординарне мислення і один такий на всю школу (у школі приблизно 100 дітей).Нам порадили ноофен в поєднанні з кальцієм гопентенатом. А це не забагато? вони хіба не аналоги?а може щось інше треба робити в такому випадку?чи може хоч трохи дешевші ,але дієві препарати